.Минулої п*ятниці гуляли з Леєю. Максим брав у неї інтерв*ю. А я просто валандалася поруч. стрибала на котів в пейзажці.
Ми з Леєю зустрілися на Андрієвському, поки Максим був ще на тренуванні. Лея була руда і їй це дуже личить. я йшла назустріч, дивлюсь - дівчина біля входу в кафе. Думаю, та чи не та? Хоч би руками помхала. аж трохи зніяковіла. Я ж в сутінках ледь бачу. А потім впізнала таки Лея. Я ховалася від кондьорів, тому ми пішли до лип (липи так швидко відцвіли, але тепер я точно знаю, як вони пахнуть, чому мед такий унікальний і чому ого так мало - чистого липового меду). Лея розповіла про Ладу Лузіну і її нові книжки, а я - про наші з Максимкою походи по людях. потроху роззнайомилися бо, хоч і бачилися не раз у компаніях, але поспілкуватися один на один не бувало можливості. Потім прийшов Максим і почалося інтерв*ю.
Поки вони розмовляли, я каталася з гірок. Прикольніше виявилося на маленькій, але крутій, довга хвиляста - нецікава, не ковзається.
Потім ми сиділи в "челентано" і говорили про сприйняття міста і цінність міста. Про цінність взагалі - для себе. а не загально історично чи ще якусь "високу". Було дуже приємно почути від Леї...про емоційне сприйняття. просто зазвичай мені розповідають про хати, про "я на фоні пам*Ятнику". І рідко люди навіть розуміють , коли я питаю, а що ти відчував чи відчувала. Максимум "мені сподобалося", або "не спообалося". Лея розуіє. І вона сама може розповісти про почуття і сприйняття. про те, що behind, за видимою оболонкою.
Було дуже приємно сидіти в кафе перед самим закриттям в такому укромному закуточку. А потім бродити темними вулицями...
Добре, що зустрілися, що всі знайшли час. Нарешті підвернулася можливість познайомитися з нею трохи краще. Поговорили тож про міста. про книги і про театр. Я дізналася, що в музеї булгакова можна сходити на чаювання.
Смішно було спостерігати, коли спілкувалися два журналісти. Питання-Відповідь, питання-відповідь. А потім Максим відключив техніку, і ми просто продовжили розмову. І тут Лея заговоила, просто і вільно, якось дуже природньо. Максимко як схопився за диктоон, за камеру! "Це воно, це воно! Ще раз скажи"
А ще ми зустріли фаєрщиків. я хочу теж покрутити вогонь, а Максимо не дає. Домостройнічає на повну катушку.
Потім проводили Лею - на метро, там її чоловік її зустрів.
а ми пішли гуляти далі. Намотали ще десято ккілометрів. Я, як завжди, стрибала і крутилася. розмахувала руками і співала на ходу. аби хто бачив %))))))))